української мови та літератури
Історико – літературна композиція
Тема: «Герої Крут – цвіт української нації»
Мета:
відобразити у свідомості молоді гордість за свою державу, її героїчне минуле;
національну гідність виховувати любов до власної держави, повагу до захисників державності та незалежності; навчити поважати моральні чесноти пращурів: гідність, честь, любов до країни, правду, відвагу.
Обладнання: мультимедійна презентація, що супроводжує вступ: відео, документальні хроніки, художнє читання та пісні.
Пісня у виконанні Михайла Гнатюка «Сину, качки летять»
Презентація №1
Слайд №1
Ведучий: Кожен народ припадає до своїх джерел. З них черпає власну історію, становлення нації. Наш народ пройшов довгий і тернистий шлях, виборюючи державність незалежність.
Народна пам'ять зберегла героїчні і трагічні події, що довелось пережити пращурам. Окрилені вірою патріоти України зустріли події революції 1917 р.
Слайд №2
Перед ними, здавалось, відкривається найзаповітніша мрія – незалежна самостійна Україна.
1917-1920 рр. – найдраматичніший й найгероїчніший роки у долі нашого народу ХХ ст.
Слайд №3
В Україні активізувалось громадське життя, що проявилось у створенні Центральної Ради, яка взяла на себе функції Всеукраїнського політичного центру, з перших днів свого існування повела боротьбу за національно-державне відродження українського народу.
Слайд №4
9 березня 1917 року прозвучало доленосне звернення Центральної Ради.
Слайд №5
Учень: Народе Український!
Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії.
Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як двохсотлітнього сну.
Слайд №6
Уперше, Український тридцятипятиміліонний Народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю.
До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які тобі природно належать, і які Ти повинен мати. Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі.
Слайд №7
А в найближшім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся, Народе, того ж права для української мови від пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на Україні.
Слайд №8
Народе Український!
Перед Тобою шлях до нового життя.
Сміливо ж, одностайно йди на той великий шлях в ім’я щастя свого і щастя будучих поколінь Матері України, могутньою рукою твори своє нове вільне життя.
Слайд №9
Ведучий: Одержимі ідеєю державності, всі свідомі українці будь за що хотіли бути господарями на власній землі.
В планах імперської Росії не було вільної і незалежної України. У більшовицьких мовах розгорнулися палкі суперечки щодо перебирання влади в свої руки.
Слайд №10
Ще тільки вчора упали тюрми,
Ще тільки вчора родилась воля.
Нині на сполох сурмлять вже сурми:
— Орда йде дика з чужого поля! —
Ще тільки вчора — прапорів море,
Подібно грали дзвони в Софії,
— А нині, нині — горе нам, горе!..
— Знов Боголюбський йде з Московії.
Знову з півночі градові тучі
Впадуть на наші ниви народні;
Сумує Київ, руїни ждучи:
— Спасуть хіба нас чуда Господні! —
Крамоли, чвари в краю цілому,
По лютих війнах люд у знемозі;
Гей, скиглить чайка в степу німому,
Що гніздо звила ось при дорозі.
Слайд №11,12
Більшовицька Росія розпочинає війну за Україну.
Найяскравіший епізод війни мав місце на станції Крути.
Відео № 1 (у фоновому режимі)
КРУТИ (Бій під Крутами) – бій, що відбувся 16(29).1.1918 біля залізницної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином) під час наступу більшовицьких військ на Київ. Неоголошена війна радянської Росії проти УНР розпочалась з середини грудня 1917.
Зібралось триста юних, сміливих:
— Браття! Не купим волі сльозами!
Не треба смутків, ні сліз журливих;
Ходім, як Ігор, у бій з мечами! —
Аж у Чернігів котяться громи;
Гей, гримлять стріли мрачної днини,
Пада понісся, квіт України,
Та хто вбив тіло, духа не зломить!
Бились сполудня, бились до ночі,
Аж тоді втихли у пітьмі бої,
Як закрив воїн останній очі,
Як упав убитий побіля зброї.
Всі ви спочили в темній могилі,
Та нас в неволю не завернути,
Бо і в нас були Термопіли,
Бо впало триста, ген там, де Крути!
Про¬тягом 3-4 тижнів більшовицькі загони з Росії вста¬новили радянську владу у Харківській, Катеринославській і Полтавській губерніях. Наступ на Київ червоні війська вели двома групами: перша йшла по залізниці Харків-Полтава-Київ, друга просувалась у напрям¬ку Курськ-Бахмач-Київ. Для охорони кордонів України з півночі, на станцію Бахмач ще 8.12.1917 при-були дві українські. сотні 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького. У їхньому розпорядженні був саморобний бронепотяг під командою сотника С. Лощенка. З Бахмача висилалися дозори до Во¬рожби, Гомеля та Хутора-Михайлівського, які охо¬роняли залізницю.
Ведучий: 23.12.1917 сюди прибули ще дві сотні тієї ж юнацької школи, 14.1.1918 - 1-ша сот¬ня новоствореного Студентського куреня, сфор¬мована з добровольців - студентів Українського національного університету, університету Св. Володимира, гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
"На порох стерти, перебити!" —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!
За¬гальна чисельність українських сил на цьому відтинку фрон¬ту становила 20 старшин, близько 500 юнкерів, студен¬тської сотні (115-130 чол.), на озброєнні яких було 16 кулеметів та бронепотяг. Командир - сотник А. Гончаренко. Є відомості, що під час бою до них приєднались 80 добровольців із підрозділів місц. Вільного козацтва.
Ведучий: Ранком 16.1.1918 біля станції Крути українські, війська були готові до бою. Загальне керівництво здійснювали штабс-капітани Ф. Тимченко та Ф. Богаєвський. Укр. позиції були непогано підготовлені до оборони. Студентський курінь був поділений на 4 чоти по 28-30 чол., З з яких зайняли оборону в окопах. Четверта складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, і перебувала в резерві. Біля 9 год. розпочався наступ. Бій тривав кілька годин.
Земля дрижала. Схід в огнях жеврів.
Сурміли сурми. Гримали гармати...
А в їх очах вогнистих і завзятих
Горів святий благословенний гнів.
Ішли, де білість сніжних полів,
Де смерть взялася з вітром танцювати;
Свистіли кулі... Рвалися гранати...
— і постаті майнули в вир вогнів.
І прогоріло... Порохом зайшло...
Могилок триста заросло травою.
А ти, як все, усміхнене село
Сниш сині сни в солодкому спокою.
Ведучий: Коли більшовицький командуючий П. Єгоров довідався про втрати, які понесло його підрозділи (не менше 300 чол.), він наказав стратити полонених. Надвечір студентів та гімназистів розстріляли у дворі ст. Крути.
Відео № 2
(Пісня на слова П.Тичини «Памяті тридцяти» у виконанні Марії Бурмаки)
Ведучий: Перед смертю гімназист-галичанин І Г. Піпський заспівав «Ще не вмерла України...», його спів підхопили й інші юнаки. Загальні втрати українців у бою під Крутами сягали близько 250 чол.; із них втрати студентської сотні склали приблизно 80 чол. (27 розстріляних, 10-12 вбитих у бою, 35-40 поранених, 7 полонених). Серед загиблих сьогодні відомі прізвища 20 - студенти Українського народного університету: Борозенко-Кононенко, Го-ловащук, сотник Омельченко, І. Пурик, Сірик, Чижів, О. Шерстюк; студенти Ун-ту Св. Володимира: Андріїв, Божко-Божинський, Дмитренко, М. Лизогуб, О. Попович, В. Шульгін; гімназисти Кирило-Мефодіївської гімназії: М. Ганкевич, В. Гнат-кевич; прапорщики П. Кольченко, Г. Пінський, А. Со-коловський, І. Сорокевич, Є. Тернавський.
Відео №3
(Реконструкція бою)
Ведучий: З тих пір минуло 100 років, але нетлінним залишишилися сторінки патріотизму молодих людей, вони йшли на смерть, бо розуміли, що це їхня земля їм жити в цій державі.
Поезія Яра Славутича «Крутянці».
Ведучий: Понад верхівками дерев, дахами будівель урочисто лунає державний гімн. Він зривається пташкою і летить до самих хмар. За традицією притискаємо руку до серця. Таким чином, обіцяємо віддати на вівтар вільної Батьківщини все, навіть життя. Яскравим прикладом відданості ідеям є герої Крут. Останніми словами юнаків стали «Ще не вмерли України ні слава, ні воля». Після тридцяти пострілів їх пісня луною здійнялась до Бога. Зі співом не зломили присяги і курсанти кримської академії, які під час суцільної зради залишилися вірними собі.
Відео №4
Ведучий: Вільний сокіл летить просторами багатовікового неба. Ще з часів славної Русі і до сьогодні цей птах втілив герб України. Він став ознакою зв’язку поколінь великих князів і сучасних героїв. Чесноти своєї землі ми повинні охороняти і не дозволяти плюндрувати її обличчя. Так зробив і школяр з Артемівська, що переховував тризуб, зірваний ворогом з адміністрації, у себе вдома. Понівечений та розтрощений, але все - одно він дає людям надію на мирне майбутнє.
Через століття героїзм студентів повторили їх ровесники, студенти тих же вузів: Києво-Могилянської академії, Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, КПУ…
Крути, Крути – вічне бойовище
За майбутнє, за святіший день!
Крути, Крути, мужність і посвята,
Вірність, що міцніше понад смерть,
Крути, Крути, горда і завзята
Кличе пісня і веде вперед!
Пісня у виконанні М.Гнатюка «Чуєш, брате мій…»
Презентація №2 «Віртуальна бібліографічна інформина»
Відео № 6 «Україна єдина, як одна Матір Божа»
Немає коментарів:
Дописати коментар